У багатьох областях України опалення будинку твердопаливним котлом є економічно-вигідним варіантом.
Твердопаливні котли дуже популярні, особливо в районах, оточених лісами, де не проблема запастися деревиною на весь сезон за дуже низькою ціною. Котел на твердому паливі – це зручний та економний варіант обігріву будинку, але потрібно враховувати деякі нюанси, які слід знати кожному користувачеві.
Поряд із твердопаливними котлами для опалення будинків використовуються газові та електричні котли. Вони дорожчі в експлуатації, але при цьому зовсім невибагливі. Підраховано, що в середньому, власник твердопаливного котла витрачає на рік у 2-3 і навіть більше разів менше грошей, ніж власник газового котла, не говорячи вже про електричне. Але, за всіх своїх економічних вигод, твердопаливний котел потребує регулярного догляду. Незалежно від типу спалювання та конструкції котла, вам доведеться завантажувати в нього паливо та очищати топку та теплообмінник. Так як котли на твердому паливі набагато сильніше забруднюють димар, ніж газові котли – увагу потрібно звертати і на стан димоходу, що відповідає за тягу та відведення газів.
Ринок України переповнений невеликими дешевими казанами. Керуючись лише вартістю котла, люди купують собі головний біль, замість вирішення проблеми опалення. Справа в тому, що тривалість горіння залежить безпосередньо від розміру топки. Якщо прийняти, що всі твердопаливні котли мають приблизно однаковий ККД, то можна сказати: чим більше палива увійде в одну закладку, тим довше котел горітиме на одному завантаженні. У разі таких невеликих котлів однієї закладки вистачає не більше ніж на пару годин. Тобто такий котел не зможе опалювати будинок навіть упродовж ночі, і вам доведеться завантажувати його кілька разів за ніч, щоб не замерзнути. Поспати навряд чи вдасться. Мало того, часто такі котли оснащені водонаповненими колосниками, а це означає, що перед вами суто вугільний котел (про що свідчить і його маленька шахта для завантаження) і для деревного палива він зовсім неефективний. Тобто крім головного болю ви отримаєте ще й перевитрату дров. Ні про яке задоволення та економію в даному випадку не може бути й мови.
Справжні котли на деревному паливі повинні мати велику завантажувальну шахту і кладку з вогнетривкої цегли в зоні горіння (для максимально повного спалювання деревини). Дров’яні котли однозначно не повинні бути оснащені водоохолоджуваними колосниками.
Багато продавців стверджують, що найбільш раціональний варіант опалення будинку за допомогою твердопаливного котла – реалізація схеми із встановленням теплоакумулятора або буферної ємності. У цьому є частка правди, але правильно це твердження тільки в тому випадку, якщо ви встановлюєте казан з великим запасом потужності. Без ТА такий великий котел вам не доведеться топити котел на повну потужність, а в міжсезоння котел працюватиме в тліючому режимі. Така експлуатація призводить до досить швидкого виходу котла з ладу та супроводжується рядом неприємних моментів у вигляді перевитрати дров, дуже сильного та швидкого забруднення теплообмінника та димоходу, а також у вигляді конденсату (який роз’їдає стінки котла та згодом призведе до утворення течі. Теплоакумулятор приймає на себе надлишок потужності котла, дозволяє йому “зітхнути” і працювати в нормальному режимі. Будь-який твердопаливний котел повинен працювати в режимах, близьких до свого номіналу. Твердження щодо обов’язкової установки ТА можна назвати спланованою хитрістю продавців. Таким чином вони продають котел більшої потужності, отримуючи більше своїх кревних відсотків і на додачу продають буферну ємність, одночасно страхуючи котел від виходу з ладу, а від неприємних ситуацій, при цьому заробляючи чимало додаткових бонусів для себе.
Насправді правильно підібраний котел чудово працює без буферної ємності. Для цього потрібно принаймні приблизно прорахувати тепловтрати свого будинку і, керуючись цією цифрою, купувати котел відповідної потужності. Ви зможете заощадити на вартості котла з меншою потужністю і на теплоакумуляторі.
ТА є сенс встановлювати, якщо у вас встановлений занадто потужний котел, як у вищеописаному випадку, або якщо ви хочете мати запас гарячої води, яка буде підтримувати температуру в системі опалення навіть при вимкненому котлі.
Правильне обв’язування твердопаливного котла – запорука його довголіття. Найзгубнішим для котла є конденсат. Це волога, що міститься в паливі та осідає на відносно холодних внутрішніх поверхнях топки та теплообмінника. Котел необхідно обв’язати таким чином, щоб температура в його поверхнях не дозволяла утворюватися конденсату. Для цього робиться байпас із триходовим клапаном, який в автоматичному режимі підтримуватиме температуру обратки не менше 60 °С. Докладніше про це можна прочитати у статті.
Не менш важливо приділити увагу та безпеці системи скидання надмірного тиску. Для цього встановлюються клапани скидання тиску. Не зайвим буде встановити додатковий скидник, який дублюватиме основний клапан, у разі виходу його з ладу. Категорично не рекомендуємо встановлювати так звані “групи безпеки” (що включають і манометр, і термометр, і скидники в одному флаконі) продаються на кожному кутку за низькою ціною. Вони зовсім не надійні та створюють лише ілюзію безпеки та контролю.У закритих системах при перегріві котла (при закипанні води) різко зростає тиск у котлі і, якщо тиск не знизиться і дійде до критичного, може статися розрив корпусу з викидом гарячої води та пари. При цьому котел стає непридатним, але, гірше того, можуть постраждати і люди. Саме тому слід купувати запірну арматуру лише у перевірених виробників і не заощаджувати на своїй безпеці.
Додатково про обв’язку можна прочитати тут.
